Стас Туріна
Стас Туріна (народився 1988 року) — сучасний український мультидисциплінарний художник, куратор та письменник, який нині живе і працює в Києві. Здобувши фахову освіту на кафедрі художнього скла Львівської національної академії мистецтв, він сформував глибоко концептуальний підхід до творчості, який часто описує терміном «лайф-арт» — тобто мистецтво, що безпосередньо вплітається у повсякденне життя та рутину. У своїй практиці Туріна працює з надзвичайно широким спектром медіа, серед яких рисунок, перформанс, тексти, шиття зі старих речей, інсталяція та постграфіті. Митець зосереджується на процесуальності, створенні архівів та фіксації тимчасових, непомітних проявів простору, вибудовуючи у своїх творах тісний зв'язок із власним оточенням, пам'яттю та суспільством.
Значне місце у біографії художника займає активна діяльність у складі мистецьких об'єднань. Туріна був співзасновником фестивалю Black Circle, львівських самоорганізованих галерей Detenpyla та «Єфремова, 26», а також фундатором і багаторічним учасником відомої «Відкритої групи» (2012–2019). У складі цього колективу він представляв Україну на Венеційській бієнале, а також здобув премію PinchukArtCentre Prize 2013 року, від якої у 2021-му свідомо відмовився на знак солідарності з працівниками інституції через умови їхньої праці. Після виходу з групи Стас зосередився на розбудові особистих серій. Серед його знакових проєктів: цикл «Це» (робота з простою вказівкою на присутність речей, яку він називає своїм opus magnum), графіка «Нескінченний натюрморт», волонтерська серія «Дякую», а також цикл присвят близьким людям, як-от робота «Мамам присвячується» — килим, зітканий із ношених речей.
Окремим і надзвичайно вагомим вектором діяльності Туріни є боротьба за права людей з інвалідністю та робота у сфері інклюзії. У 2018 році він став співзасновником майстерні «ательєнормально», яка об'єднує художників із синдромом Дауна та без нього для рівноцінної мистецької співпраці. Туріна веде інтенсивну виставкову діяльність: його проєкти експонувалися у провідних інституціях, як-от Jam Factory Art Center, Український дім, Thesteinstudio, The Naked Room, а також на майданчиках у Польщі, Італії та Канаді. Квінтесенцією його багаторічної багатовимірної практики стало визнання у 2025 році — Стас Туріна став лауреатом престижної Мистецької премії імені Казимира Малевича за внесок у розвиток сучасного візуального мистецтва.
