Оля Рондяк
Оля Рондяк (народилась у 1966 році) — сучасна американсько-українська художниця та скульпторка. Вона народилася в Клівленді (США) у родині українських емігрантів, а після здобуття Україною незалежності, у 1995 році, переїхала жити до Києва. Здобувши ступінь бакалавра з психології та педагогіки у Hunter College (Нью-Йорк) і магістра клінічної психології та консультування спільнот у Cleveland State University, вона певний час працювала психотерапевткою. Цей досвід знайшов відображення в її мистецтві, яке вона розглядає як інструмент зцілення людської психіки. У своїй практиці мисткиня працює переважно з живописом та скульптурою, зосереджуючись на жіночому портреті як головному втіленні правди, гідності та незламності.
Світогляд та творчість авторки глибоко вкорінені в історії її родини та України: від Другої світової війни та сталінських репресій до Помаранчевої революції та Революції Гідності. Визначальним для неї став досвід бабусі, яка була засуджена до 25 років таборів у Мордовії, де таємно вишивала ікони риб’ячими кістками. Ця тяглість поколінь спонукала мисткиню до використання у своїх роботах текстилю, мішковини, вишивки та бісероплетіння, що відсилає до традицій народного мистецтва. Унікальний живописний стиль Олі Рондяк поєднує пласкі форми візантійського середньовічного муралізму із сучасними постмодерністськими техніками. Окремою візитівкою художниці є нео-поп скульптури з дитячого одягу та гіпсу, а також переосмислені скульптури-мотанки, які слугують талісманами на здоров'я і символами витривалості. У роботах періоду повномасштабної війни вона часто використовує вугілля та чорні фони, щоб передати біль, порожнечу і крайнощі емоційних переживань.
Сьогодні мистецтво Олі Рондяк широко представлене на міжнародній арені та є вагомою частиною культурної дипломатії. Вона веде надзвичайно активну виставкову діяльність: її проєкти експонувалися у Постійному представництві України при ООН у Нью-Йорку, на фестивалі Burning Man у Неваді, у храмах Токіо та Кіото, а також на провідних мистецьких ярмарках у Базелі та Маямі. В Україні її знакові виставки проходили у Музеї Революції Гідності, Музеї української діаспори та Національному музеї Тараса Шевченка.
