Нікіта Кадан

Нікіта Кадан (народився 26.11.1982) — один із найвпливовіших сучасних українських художників, який працює з інсталяцією, скульптурою, живописом, графікою та колажем. Здобув фахову освіту в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури у майстерні монументального мистецтва. Митець стояв біля витоків мистецької групи «Р.Е.П.» (Революційний Експериментальний Простір), що виникла на тлі суспільного підйому під час Помаранчевої революції у 2004 році, а також є активним учасником кураторсько-активістського об'єднання «Худрада».

У своїй художній практиці Кадан послідовно створює соціально-критичне мистецтво, часто використовуючи стратегії авангарду початку ХХ століття для переосмислення радянського модерністського спадку, історичної пам'яті та актуальних політичних процесів. З початком повномасштабного вторгнення його фокус розширився на документацію руйнувань, осмислення колоніального насильства та екоциду. У знакових виставках (як-от «Промінь входить у ґрунт») митець досліджує поранену українську землю та перспективу війни через нелюдські форми життя, створюючи об'єкти з вугілля, металу чи навіть уламків зруйнованих обстрілами ТЕС. Крім того, він глибоко рефлексує над травматичним тілесним досвідом українських ветеранів, працюючи з темою ампутацій та реабілітації в мультидисциплінарних інсталяціях з кінетичними протезами (проєкт «Нова цілісність»).

Творчість Нікіти Кадана здобула масштабне міжнародне визнання, а британське видання ArtReview назвало його «камертоном української артсцени», включивши художника до сотні найвпливовіших діячів світового мистецтва (рейтинг Power 100). Нікіта багаторазово представляв Україну на провідних світових майданчиках, зокрема на Венеційській, Стамбульській, Пусанській та Монтевідео бієнале. Внесок Кадана відзначений найвищими нагородами: Національною премією України імені Тараса Шевченка (2022), премією імені Казимира Малевича (2016) та PinchukArtCentre Prize (2011). Твори митця зберігаються у найпрестижніших інституційних колекціях світу, серед яких Центр Жоржа Помпіду в Парижі, Tate Modern, Мюнхенська пінакотека (Pinakothek der Moderne), Музей сучасного мистецтва в Антверпені (M HKA), віденський MUMOK, Національний художній музей України та інших.