Катерина Лисовенко

Катерина Лисовенко (народилася 1989 року) — сучасна українська художниця, яка нині живе та працює у Відні.  У своїй творчості, де ключовим медіа є живопис, мисткиня зосереджується на дослідженні влади, ідеології та переходу від радянського до сучасного. Її роботи послідовно викривають теми насильства, зумовленого політичним, релігійним та ідеологічним пригніченням, а центральним мотивом часто виступає образ жертви.

Особливе місце у практиці Лисовенко займає робота з міфологічними та фантастичними істотами (кентаврами, русалками тощо), за допомогою яких вона досліджує імперські механізми дегуманізації ворога. Водночас в українському контексті художниця наділяє ці нелюдські форми символізмом волі, незламності та нерозривного зв'язку з природою. З початком повномасштабного вторгнення її художня мова трансформувалася: відійшовши від текстоцентричного концептуалізму до більш інтуїтивного живопису, вона почала фіксувати свідоцтва воєнних злочинів, а також рефлексувати над вразливістю життя, досвідом біженства та відчуженням за кордоном. Наскрізним у її практиці є також концепт «пропаганди світу моєї мрії» — простору, де мистецтво виступає інструментом для емансипації, подолання насильства та пошуку безпечного співіснування.

Сьогодні Катерина Лисовенко визнана однією з найпомітніших українських мисткинь свого покоління. Її роботи експонувалися на престижних міжнародних майданчиках, серед яких Венеційські бієнале, Музей Людвіга у Будапешті, Музей Ефраїм-Пале в Берліні, Альбертінум у Дрездені, а також у провідних українських інституціях — PinchukArtCentre, Voloshyn Gallery, TheNakedRoom. Роботи Катерини знаходяться в колекціях як провідних українських та європейських музеїв. Здатність поєднувати міфологічну глибину, феміністичну оптику та безкомпромісну антиімперську позицію робить її твори потужним свідченням нашої епохи.