Каріна Синиця

Каріна Синиця (народилася 1999 року) — сучасна українська художниця родом з Сєвєродонецька, яка нині живе та працює у Києві. Здобула фахову освіту в Харківському художньому училищі та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю «монументальний та станковий живопис». Художниця працює переважно з живописом, колажем та site-specific інтервенціями. У центрі її творчої практики — дослідження архітектури, пам'яті та емоційного впливу простору на людину. Синиця часто зображує постіндустріальні ландшафти та покинуті будівлі, сприймаючи їх як «мовчазних свідків» історичних подій, політичних зламів та колективних травм.

Досвід війни та вимушеного переміщення суттєво вплинув на художню мову мисткині. З початком повномасштабного вторгнення вона почала використовувати мобільніші матеріали, зокрема крафтовий папір замість важких полотен, що дозволяло за потреби легко згортати та перевозити роботи. Її живопису притаманне поєднання документального спостереження зі стриманим сюрреалізмом та символікою.  

Сьогодні твори Каріни Синиці активно експонуються в українських інституціях та за кордоном. Серед її знакових проєктів — участь у виставці «Одне з одним. Просторові діалоги» в Малій Галереї Мистецького арсеналу, проєкті «ТИ ЯК?» в Українському Домі, виставці «Жіноча справа: 1550–2025» в Музеї сучасного мистецтва в Варшаві, а також персональна виставка «Welcome to Paradise» у дніпровській галереї «Артсвіт», де художниця досліджувала зіткнення ілюзорного затишку пострадянських фотошпалер із наслідками реальних руйнувань. Здатність знаходити красу в занепаді та фіксувати крихкість матеріального світу робить її однією з найцікавіших представниць молодого покоління українських художниць.