Ада Рибачук, Володимир Мельніченко

Ада Рибачук (27.07.1931 — 21.09.2010) та Володимир Мельніченко (25.02.1932 — 19.04.2023)— видатні українські художники-монументалісти, графіки та скульптори, чий творчий і життєвий союз тривав понад пів століття. Вони познайомилися у 1954 році під час навчання на живописному факультеті Київського художнього інституту. Протягом десятиліть митці працювали в абсолютній синергії, підписуючи спільні монументальні та художні твори абревіатурою АРВМ (Ада Рибачук, Володимир Мельніченко).

Дует увійшов в історію української культури як автори знакових модерністських об'єктів Києва. Серед їхніх найвідоміших проєктів — масштабні мозаїчні панно в інтер'єрах Центрального автовокзалу, створені на початку 1960-х років, та унікальний комплекс мозаїк і декоративний басейн Палацу дітей та юнацтва на Печерську. Головною та водночас найтрагічнішою працею в житті Ади та Володимира став масштабний Парк пам'яті на Байковому цвинтарі. Понад тринадцять років художники присвятили створенню унікального архітектурно-скульптурного комплексу, центральним елементом якого була велична Стіна пам'яті — монументальний горельєф, що втілював філософські роздуми про життя, смерть та людську пам'ять. Проте у 1982 році радянська влада визнала цей шедевр «чужим принципам соціалістичного реалізму» і наказала забетонувати готову роботу.

Ада Рибачук пішла з життя у 2010 році. Володимир присвятив свої останні роки збереженню пам'яті про кохану та їхню спільну спадщину, а також ініціював процес відновлення та розчищення Стіни пам'яті від бетону. Він відійшов у вічність навесні 2023 року, залишивши по собі безцінний спадок, що є невіддільною частиною українського візуального мистецтва XX-XXI століть.